Перейти к публикации
Форум - Замок

Моя душа перед вами, почувствуйте ее!


Рекомендованные сообщения

Хочу показать Вам свою душу, то чего раньше никогда не делала. Эти стихи были спрятаны. кроме меня их никто не видил, сейчас я предоставляю Вам возможность оценить их. Так как я украинка, стихи на украинском, но есть и русском. Не судите строго, я не поэтэсса.............это моменты когда свои чувства хотелось проявить в стихах!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Договор

Я расторгаю договор со смертью,

Я понимаю, что еще юна.

Я начинаю жить сначала, и поверьте..

Поверьте, что добьюсь всего сам!

 

Ты только можешь подсказать мне,

Куда, зачем и как мне быть?

Но лишь познаю я подругу в смерти,

Не человек я больше, мне не жить!

 

Да, я больна, больна душею!

Но этот факт не подтверждаю я.

И знаю, что могу любить, любовью.

Дарить лишь радость бытия!

 

Слова резки, но я спокойна,

Как никогда в смирении сейчас.

Но обещаю тебе, таинственный поклонник

Не вспомню о тебе я никогда…

….лишь в последний миг, с последним вздохом!

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Ты человек большой души,

Но боль тобой преобладает.

Найди свой выход и чеши,

возможно успокоишь гнев, кто знает!

Ты ищешь легкого пути из этой переделки.

Увидишь черта, не мути

Не соглашайся на его сделки.

Немного сумасшедший ты,

Чего от жизни ты желаешь,

Не безграничны твои мечты,

Наверняка ты это знаешь!:

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -- - -

 

Реальность

 

Теплый денек, прохладный ветер,

И я по городу иду.

И стала у меня вдруг на примете

Девчонка из серьгой в носу.

 

Смазливый фейс, фигура неплохая,

Она вся аккуратная., она вся голубая

Казалось ничего такого,

А волосы, то также цвета голубого!

 

Вот смотришь и себе втыкаешь,

Чего она такая, ты вовсе забываешь.

Что у тебя то волосы с красным отливом,

Да только аккуратней ты одета, ты не диво!

 

Мораль проста, эта чувиха,

Передовичка молодого лиха.

Какая радость, а может быть беда,

Что в мою молодость, а может быть лета.

Я не такая чумовая телка,

Обычный человек, обычная девчонка!

 

13.09.2002р.

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Дотронься ко мне, и я успокоюсь.

Обними меня нежно, и я раскроюсь.

Раскрою душу, ты меня исповедуй,

О боли своей ты мне поведай.

 

Мне хорошо, а тебе больно.

Все желанья твои исполню.

Музыка звучит, но я тебя слышу,

Пусть голос мой тебя колышет.

 

Усни, успокойся, нежный, хороший.

Все беды и горе, все это в прошлом.

Я здесь, я с тобою, я рядом на долго.

Тебя я люблю, и это надолго!!!

 

26.06.2004р.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Шалений світ, дурні забави

Нас спонукають до спокуси і зневаги.

Ми хочемо, як краще жити,

Та нас ламають, наче дерева вітер.

 

Немає волі розгорнути крила,

Пірнути в глиб, як риба.

Сховатися, в землі як кріт,

Зганьбити себе і весь свій рід!

 

Ти мусиш жити по законам вовчим,

Кусати, гавкати і вигризати очі.

Коли законам зрадиш ти...

Тобі не жити, нема в тебе мети!

 

Як гадко бути сірим, бридким і злючим,

Від поглядів людських тебе аж глючить,

Ти шкіриш зуби і вилупляєш очі,

Навколо тебе закони вовчі!!!

 

 

19.08.2003р.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Коли болить у серці і душа хворіє,

Піду я до річки, піду та помрію.

Коли дивлюсь на воду, на сонце, на пісочок,

Душа оживає і знову жити хоче.

 

Коли дивлюсь на березу, молода струнка та біла.

Мені її молодість, так душі мила.

Скільки б не ламали її вітрюгани,

А вона стоїть, непохитно гарна.

 

І зламають гілочку її молоденьку,

А вона на весні, пустить пагони новенькі.

Отак і в людей, хай як тебе ламають...

Все одно ти щаслива, і хай вороги знають!!!

 

05.04.2005р.

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

 

Перший крок.

 

Сірі оченята щиро заглядають,

В них маленький вогник, світить не згасає.

Рученята просять, щоб за них узяти,

Ти ж моє хитреньке, миле жабенятко.

 

Ну ось, лови мій пальчик, тримайся і не падай.

Стоїть моє циплятко, а в оченятах радість,

Бо ми сьогодні вперше в цьому світі,

Зробили перший крок, для нас це така втіха!

 

Ніженьки маленькі по землі тупочуть,

Це наша дитинка вже ходити хоче.

Ось стає на ніжки, пробує підвестись,

Воно, як жабенятко, у памперсі і вперте

 

13.06.2005р.

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

 

Дотик губ такий довгожданий,

Ти незнайомець, та поцілунок бажаний.

Ти безтурботний, палкий та ніжний,

Ти як тварина, жорсткий та хижий!

 

Поцілунок бажаний травить душу,

Відвернутись від тебе я мушу...мушу!

Ти затравиш так, що не зможу жити,

А ти як птах...полетиш, у вихор...

 

Вихор почуттів та інших стосунків,

Ти ж не вмієш жити, дитина поцілунків!

Цілуватимеш одну, обіймаєш другу,

А на всіх тебе, мій хороший, вистачить духу?!

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Марево

 

В літню, теплу пору,

Коли немає хмар і дощик брязкотить.

Я вийду подивитися до двору,

Можливо ти мене чекаєш...та на мить...

Лише на мит мені здалося,

Що я побачила тебе.

Бажання, хочу, щоб моє збулося,

Та марно мріяти, про те...

Про те, що хочу бути я твоєю,

Твій дотик ніжний відчувати,

Бажати і марити тобою,

Та не дано мені пізнати....

Твою любов!!!

 

2002р.

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Світить сонце,

Співають пташки.

На дворі зима,

Весна у душі!!!

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

 

Ведмежатко

 

Приємно, ніжно і спокійно

Ти біля мене у обіймах.

Я віддаю любов, мені це так приємно

Погано лиш одне, це не взаємно.

 

Я знаю, ти хочеш багато сказати.

Та тишу, мовчання не хочеш зірвати.

Коли тебе ніжно я обіймаю,

Мовчиш ти, і я, відпочиваю.

 

Коли любов і ніжність нема кому віддати,

Я обійму тебе і поцілую, моє маленьке ведмежатко.

Зі-мною будеш завжди ніжний і терплячий,

Коли нема кого любити...

Віддам ці почуття своїй я іграшці, своєму ведмежаті!!!

 

25.06.2004р.

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Цуценя

 

Я хочу цуценя!

Маленьке, кучеряве.

Я хочу цуценя!

Щоб бути йому мамою.

Я хочу цуценя!

Щоб не була я одинока.

Я хочу цуценя...

Та чи воно мене захоче?!

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Крик

 

Що зі-мною? Душу розриває!

Реальність думок голова не сприймає.

Я мучусь, шаленію, мене з розуму зводить,

Чому тебе нема, де тебе водить?!

Я мовчу і думаю, мовчу бо хочу...

Поряд з тобою бути, любити тебе хочу!

Не можу пояснити, але відчуваю,

Як з середини мене ніби щось розриває!

Мені сон приснився, тебе я там любила.

Любила так, що від почуттів мліла!

Я хочу любити, мене переповняє,

Якщо я утримаюсь, можливо зламаюсь...

За горло хапаюсь, ніби щось давить.

Яке це життя, які дивні забави!

Я хапаюсь за горло, я хапаю повітря,

Чому по життю, не достатньо я хитра!?

Я не можу сказати, я як оніміла,

Здавалось усе маю, чого так хотіла!

Та мабуть не все маю, бо імені твого, досі не знаю.

Я не знаю тебе, ще трохи і себе втрачу.

Я ледь стримуюсь, а може заплачу?

 

 

Літо 2006р.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

Молитва

 

Я піднімаю до неба руки, піднімаю і слізно прошу!

Прошу терпіння ще трохи, бо інколи жити не хочу.

Інколи жити не хочу, інколи все забуваю,

Інколи я роблю вигляд, що горя біди я не знаю.

 

У гору тягну сої руки, і Бога тоді зачіпаю,

Коли я найслабша духом, і що робити не знаю.

Чому ми до Вищої Сили горнемось коли нам погано?

Чому ми не славимо Бога, коли біда в нас немає?

 

Я картаю себе за цю користь, виню себе бо знаю,

Ти на небі там є, це точно, і думки Ти мої читаєш!

Я хочу Тобі віддатись, я Твоя, була і буду!

Та не завжди Ти нас приймаєш, що даєш зрозуміти

людям?

 

Я не хочу Тебе боятися не можу Тебе не любити.

Ти для мене все світле в світі, я для Тебе народжена

жити!!!

Ну ось бачиш, і знов помолилась,

Бачиш, до Тебе горнуся

Бачиш яка я корисна, Ти знаєш чого я боюся!!!

Відкрий мені мої очі, відкрий, дай велику надію

Щоб і в радості й в щасті я завжди з Тобою раділа.

 

О всевишній, Ти був і будеш.

Я надіюсь, мене Ти смертну, врятуєш і не забудеш!!!

АМІНЬ

 

05.07.2006р.

- - - - - - - - - - - -- - - - - - - - -- - -

 

Молодість(стих о подруге)

 

Схилилася до долу плакуча Іва,

Нарікає на долю мила, юна діва.

Плаче й нарікає. Що життя жорстоке.

Плаче й жаліється, що щастя однобоке.

 

Плаче про те, що любов її юна,

Плаче про те, що з ним не буде.

Плаче слізьми гіркими, плаче й нарікає,

За що їй таке “щастя”, цього не знає.

 

І щаслива вона, цього вистачає,

А отой єдиний, його десь не має.

Він є недалеко, і вона його любить,

Відгукнись, бо із слізьми, щастя розгубить.

 

Гарна, добра, мила, душа її чиста

Чого ж його не видно, чи сховавсь під листям?

Плаче й заглядає, то може він сховався?

Бо бачила, що з-під снігу той дубок витинався.

 

Схилилася до долу плакуча Іва

Нарікає на долю мила, юна діва.

Схилилася до долу, до подруги тополі.

Лише вона розрадить її в цьому горі.

 

05.04.2005р.

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - -

Життя

 

Потріскалось скло, це життя, на шматочки,

Вкололо за руку, кров потекла.

Рана болить, вона кровоточить.

Чому я від болю геть не втекла!

 

А кров, як струмочок тече, витікає,

Із рани, здавалось вона незначна.

Вона на руці собі шлях прокладає,

І капнула капля до долу мала.

 

Та капля маленька, червона. Червона,

Ось капнула, і лишилась на місці лежать.

На смак, чомусь кров, трішки солона,

Чому не солодка, чому несмачна?

 

Лежить на підлозі, лежить, висихає.

І далі нема вже шляху, щоб текти.

Лишити її, чи стерти негайно,

А якщо я зітру, перестане пекти?

 

Не довго пекло, кровотеча скінчилась, не має і рани, непомітний рубець.

Лиш він нагадає, що вже я втомилась,

Біль відчувати. Та хай йому грець...

 

04.05.2005р

 

- - - - - - - - - - - - - -- - - -

Як лягаю спати, ліжко стелю,

А ти не зникаєш, ти як на яву.

У сні ти тікаєш, боїшся чи що?

А ранком проснуся, ти ще не пішов!

 

У день, як працюю свідомо, глибоко,

Шукаю багато даремно роботу.

Коли щось роблю, думки не про тебе,

Бо сумно мені! Це любов, ота, з неба?

 

День вже минув і знову до ліжка,

Чи втомлена? Ні! Ну хіба лише трішки.

Найбільша та втома, коли ти чекаєш,

Коли прийде сон, а він все тікає.

 

Та настають довгождані секунди,

Коли ти приснишся, все ж мене ти любиш.

Та сон, це примара, ілюзія, казка,

В життя набагато складніша окраса.

 

Вересень 2005р.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

СОН(это самый первый)

 

Ось знов і знов перед очима

Являєш постать ти свою,

Пройшла вже незначна година,

А я тремчу, тремчу, тремчу.

Від погляду твоїх очей пекучих.

Мені так тяжко дихати, і знов,

Дивлюсь я в очі, а мою ти душу

Наповнюєш цим почуттям – любов!

Я день ходжу немов примара,

А ти є що, лише маленький сон.

Цим дивним сном мене причарувала,

Володарка сердець, ЛЮБОВ!

Я майже всім кажу слова любові,

Вони із вуст моїх летять немов вода.

Та я, перебуваю у неволі,

Цих почуттів, що прагне вся моя душа!!!

Ось знов і знов тебе я хочу відчувати,

Твій ніжний дотик вуст і рук п’янкий.

Сьогодні, ні зараз, я напевно хочу знати,

Чи ти явивсь мені у сні чи ти такий...

...такий веселий, ніжний, безтурботний,

палкий, коханий, милий, дорогий.

Ці якості лише тобі придатні,

Скажи чи можу бути впевнена в тобі?

Моя ти мила, ніжна, гарна,

Оці слова я хочу чути знов і знов!

Напевно сон, та про це вже знала!

Так каламутить голову ще невідчутне почуття

ЛЮБОВ!

Ось знов і знов перед очима,

Являєш постать ти свою.

Цей сон, не збутих мрій, скажімо,

Хай подарує Бог, відчути силю цю!!!

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

 

Осінь

 

Приємний вітерець гуляє між волоссям,

Осінній перший день настав.

В житті не все мені вдалося, та рано крапку ставити,

і не помер...

... азарт, бажання щось творити,

Шукати, вчити щось нове.

Бажання мріяти, хотіти.

Знаходити весь час своє!!!

 

01.09.2002р.

 

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Де ти э моє сонечко миле?

Де шукати тебе котику хороший мій?

Душа черствіє, і скоро згине.

Геть вітер смутку, в душі не вій!

 

Коханий, коханий, єдиний у світі,

Прийди, я чекаю так довго тебе!

Люби, даруй, мені радість і квіти.

Тобі свою душу віддам назавжди.

 

26.11.2003р.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Оля, очень душевно)))))))))))))

На украинском у тебя лучше получается выразить свои чувства.

Вот это мненя очень тронуло:

Де ти э моє сонечко миле?

Де шукати тебе котику хороший мій?

Душа черствіє, і скоро згине.

Геть вітер смутку, в душі не вій!

 

Коханий, коханий, єдиний у світі,

Прийди, я чекаю так довго тебе!

Люби, даруй, мені радість і квіти.

Тобі свою душу віддам назавжди.

 

26.11.2003р.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Желиние быть любимой...........Тогда в душе было приятное чувство спокойствия и желание чего-то нежного и хорошего!)))))))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 недели спустя...

Де ти э моє сонечко миле?

Де шукати тебе котику хороший мій?

Душа черствіє, і скоро згине.

Геть вітер смутку, в душі не вій!

 

Коханий, коханий, єдиний у світі,

Прийди, я чекаю так довго тебе!

Люби, даруй, мені радість і квіти.

Тобі свою душу віддам назавжди.

Мне это напомнило "Вiют вiтры" Наталки Полтавки...

 

В целом стихи искренние, светло-грустные ...

 

Дитя Небес, спасибо большое. С огромным удовольствием читала.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...
×
×
  • Создать...